Як повернути молодь в Херсон?

Масштаби виїзду за кордон молоді з України стрімко зростають. Багато написано та обговорено про причини втечі, шляхи та можливі варіанти виїзду на навчання, на роботу,  заміж тощо. Вчені провели соціологічні опитування та порахували, що майже 70% українців від 14 до 35 років хочуть виїхати за кордон тимчасово або назавжди. Але оскільки майже нічого не відбувається, щоб зупинити цей бурхливий витік, пропонуємо один з рецептів, який ефективно діє ось вже багато років в інших країнах. Є досвід застосування цих ліків і в Україні.

Повністю змінити ситуацію може тільки те, що відбулось свого часу в КНР, Південній Кореї, Гонконгу, Польщі, Туреччині, Чилі, ПАР, Арабських Еміратах тощо. А от знизити швидкість процесу виїзду з країни може державна програма будівництва житла для молоді. Досвід Херсонщини свідчить про те, що молода родина, яка має своє власне житло, навіть за умови працевлаштування за кордоном, повертається додому на батьківщину.

Цікаво, що в багатьох країнах світу існують подібні соціальні програми, хоча основна їх мета – підтримка соціально не захищених громадян. Один з перших багатоквартирних соціальних будинків з'явився у середині ХІХ ст. в Парижі (194 квартири на 500 осіб). Згодом такі будівлі почали будувати і в інших державах. Франція – батьківщина соціального житла – намагалася вирішити проблему надання квартир незаможним різними способами. Сьогодні близько 17 % французьких родин живе в соціальному житлі. Для фінансування соціального житла в країнах ЄС залучають гроші з різних джерел: фінансові кошти центральної, регіональної та місцевої влади; приватані інвестиції та пожертвування. Останні тенденції свідчать, що центральна влада поступово відходить від вирішення проблем соціального житла, надаючи першість у вирішенні цих питань місцевій владі. Для прикладу, у Швеції витрати на соціальне житло (знесення старих будинків, зведення нових, реконструкція, ремонт, обслуговування) розподіляються між цетральною владою та муніципалітетом у співвідношенні 50 на 50. У Голландії в секторі соціального житла працюють житлові асоціації, найчастіше приватні. В Австрії – компанії, власниками яких є місцеві чи центральні влади, профспілки, банки та інші структури. У Великобританії житло для соціально вразливих верств – прерогатива муніципальних організацій і житлових асоціацій. Вдалим прикладом виконання соціальних проектів можна вважати Швецію. У цій державі протягом 1964-1974 рр. виконувалась державна програма "Мільйон", за якою для малозабезпечених сімей швидкими темпами було зведено понад 1 млн одиниць житла.

Порівняно з Великобританією і Францією, у Німеччині соціальне житло займає невелику частину житлового фонду – всього 10 %. У 2002 р. був ухвалений закон, який визначив нові пріоритети житлової політики Німеччини. Зокрема, соціальне житло вже призначається не для широких прошарків населення, а для так званих "вразливих" груп (багатодітних родин, самотніх батьків тощо).

У Північній Америці масове будівництво соціальних будинків розпочалося після Першої світової війни – це були прості 3-6-поверхові будинки з дешевих матеріалів для робітників та їх сімей, з низькою платою за оренду та комунальні послуги. Житлові проблеми молоді та малозабезпечених сімей цілком успішно вирішуються в багатьох країнах світу. Зазвичай, чільну роль у цьому питанні відіграють держава та органи місцевого самоврядування. Беручи до уваги світовий досвід, можна стверджувати, що об'єднання зусиль держави, місцевого самоврядування та приватних інвесторів  дає змогу  будувати соціальне житло в значно більших об'ємах.

Одна з таких програм – сприяння молодіжному житловому будівництву працює в усіх областях України. Вона потребує термінового доопрацювання не тільки тому, що з’явились нові пільгові категорії громадян - учасники АТО, родин загиблих в АТО, тимчасово переміщені особи із зони АТО та АР Крим. Важливо, щоб молоді вчені, вчителі, лікарі, спортсмени-олімпійці та спортсмени-паралімпійці, музиканти та актори, які прославляють Україну у всьому світі отримали своє власне житло в Херсоні, а не в столиці якоїсь європейської країни.  В багатьох областях – в Харківській, Чернігівській, Львівській тощо обласними та міськими радами прийняті відповідні рішення про внесення змін та доповнень до існуючих програм молодіжного будівництва. Такі пропозиції напрацьовані і на Херсонщині спільно з науковцями, представниками громадських організацій, підприємств, які виробляють екологічно безпечні будівельні матеріали, органів місцевого самоврядування під час міжнародного форуму «Житло для молоді ХХІ століття: світовий досвід, зелені технології, інновації». Обласна державна адміністрація своїм розпорядженням 4 жовтня цього року затвердила такі зміни та доповнення, а також внесла на розгляд чергової сесії обласної ради. З програми молодіжного житлового будівництва, проектами нових програм можна ознайомитись на сайтах обласної державної адміністрації, обласної та міської рад, регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Запрошуємо всіх, хто має свої пропозиції, зауваження, до співпраці. Тепер справа підтримки молоді за депутатами обласної та міської рад. (Продовження в наступних номерах…)